Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів видатний адвокат України, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 3. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 4. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
- 5. Узагальнення практики ВКДКА.
- 6. Неявка адвоката.
- 7. Залишення зали.
- 8. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
- 9. Переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката з судом акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Стаття 42 ПАЕ передбачає дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження.
Зокрема, адвокат має дотримуватись:
- Вимог процесуального законодавства;
- Вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність;
- Вимог законодавства про судоустрій та статус судів;
- Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
- Вимоги Правил адвокатської етики.
Адвокату заборонено:
- спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
- вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо);
- використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд;
- використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби;
- займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Стаття 43 ПАЕ передбачає дотримання принципів незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом.
Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має:
- бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді,
- не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями;
- у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта;
- послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики (ст. 43 ПАЕ містить інший підхід до відносин з судом) та договором про надання правової допомоги, зокрема (у відносинах з судом) ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
- звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів;
- представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді;
- складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
- фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
- посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
- користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
3. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Стаття 44 ПАЕ передбачає дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді:
- Має бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно;
- Поважати процесуальні права протилежної сторони;
- Не вдаватися до дій, що порушують процесуальні права протилежної сторони;
- Не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду справи.
У суді заборонено робити неправдиві заяви стосовно(ст. 12-1ПАЕ):
- суті доручення;
- фактичних обставин справи;
- своїх прав та обов’язків (обсяг повноважень).
4. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга
Ст. 262 ЦПК та ст. 246 ГПК: суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.
Ч. 1 ст. 324 КПК: У випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити:
- заяви (скарги) громадян;
- рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
- заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
- заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
- заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.
Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених ст. 14 Положення:
- найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
- ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти;
- ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
- зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
- вимоги заявника (скаржника);
- виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);
- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Практика: рішення ВКДКА № VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020. Констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст.14 Положення.
Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката – є скаргою.
Ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей.
Рішення ВКДКА №ХІІ-001/2020: Рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у цій справі, містило лише стислу описову частину, в якій викладено зміст ухвали, посилання на законодавчі положення, але не містило висновку щодо наявності або відсутності дисциплінарного проступку в діях адвоката. З довідки, складеної членом ДП, вбачалося, що дисциплінарна палата не витребувала та не вивчала докази, що могли підтвердити або спростувати вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. З урахуванням встановлених порушень, ВКДКА скасувала обидва рішення КДКА (про порушення справи та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності), а матеріали справи направила на новий розгляд до КДКА на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
5. Узагальнення практики ВКДКА
Адвокат у судовому процесі зобов’язаний виконувати вимоги та розпорядження головуючого судді (згідно з процесуальними кодексами).
Саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (див. постанову КАС від 23.12.2020 у справі №826/11330/17).
Ст. 321 КПК: Головуючий серед іншого керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків.
Ст. 330 КПК: В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником він виносить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.
Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА №V-005/2021від 27.05.2021):
Адвокат зобов’язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.
В ході судового розгляду справи адвокат не повинен:
- порушувати порядок у судовому засіданні;
- припускатись сперечань з судом;
- не допускати висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:
- бути стриманим та коректним;
- реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
- при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.
Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:
- безпідставні звинувачення;
- образливі висловлювання адвоката на адресу суддів, прокурора, інших учасників процесу;
- переривання промови своїми коментарями;
- суперечки із суддями;
- тощо.
6. Неявка адвоката
- Рішення РАУ від 17 листопада 2022 року: Поважною причиною неявки адвоката у судове засідання може бути неприбуття, а також припинення
- його участі, зумовлені наслідками війни.
- Рішення ВКДКА №VІІІ-005/2021 від 04.08.2021: Обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили.
- Рішення ВКДКА №ХІІ-014/2021: Звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники.
- Рішення ВКДКА №Х-013/2021 від 01.10.2021: Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи.
- Рішення ВКДКА №І-024/2018: Оцінку скарг процесуального опонента на поведінку адвоката у суді слід розглядати крізь призму вжитих суддею дій та рішень, ухвалених ним у зв’язку із такою поведінкою адвоката.
- Рішення ВКДКА №IV-002/2022 від 29.04.2022. Рішення ВКДКА №V-008/2021від 21.05.2021: Наявність доказів належного повідомлення адвоката про дату і час цього засідання.
- Рішення ВКДКА №І-019/2022 від 31.01.2022: У разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин.
- Рішення ВКДКА №ХІІ-019/2021: Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях.
- Рішення ВКДКА №VI-005/2022 від 27.06.2022: Надумані причини перенесення судового можуть розцінюватися учасниками процесу неповаги до суду.
- Рішення ВКДКА №VIІ-015/2021від 21.07.2021: Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання.
- Рішення ВКДКА №V-003/2018: Неодноразова неявка адвоката у судові засідання у разі його належного повідомлення, містить ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, наявність ознак, не означає наявність дисциплінарного проступку. В кожному конкретному випадку слід оцінювати поважність причин неявки, а також дії, які вживав адвокат у зв’язку із цим.
- Рішення ВКДКА №ХІІ-004/2019: Відсутність договору про надання правничої (правової) допомоги на момент проведення судового засідання, в тому числі, через розірвання такого договору в односторонньому порядку адвокатом, унеможливлює притягнення останнього до відповідальності.
7. Залишення зали
- Рішення ВКДКА №ХІІ-016/2019. Відсутність реагування з боку суду на неетичну поведінку адвоката не виключає відповідальності останнього за скаргами учасників процесу, в тому числі, процесуальних опонентів:
В судовому засіданні адвокат залишив залу судового засідання зі словами: «Я просив вийти з нарадчої кімнати і прийняти рішення з приводу трьох моїх заяв, які я подав. Що за беззаконня таке, до побачення, шановні». Залишення адвокатом зали судових засідань та прояв неповаги до суду прокурор використав як підставу для звернення до КДКА. Притягнули адвоката до відповідальності у вигляді попередження. Прокурор, вважаючи покарання надто м’яким, оскаржив рішення до ВКДКА та просив зупинити право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік. Переглядаючи рішення, ВКДКА також врахувала, що від суду не надходило скарг на дії адвоката, який сам не оскаржував рішення КДКА.
- Рішення ВКДКА №ІI-009/2021 від 18.02.2021. Адвокат повинен реагувати на порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ:
Суд у скарзі до КДКА зазначив, що на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення під час оголошення прокурором змісту документів, адвокат без дозволу головуючого висловлювалась у судовому засіданні з питань, які не були поставлені на розгляд; під час проведення судового засідання покинула залу суду до закінчення судового засідання, залишивши двоє обвинувачених без захисника. Сама адвокат зазначила, що через порушення прав клієнтів зверталась до суду із клопотаннями, які були проігноровані судом, у зв’язку із чим адвокат покнула залу засідання, оскільки пішла писати заяву до правоохоронних органів про вичнення злочину суддями. В іншій скарзі суд зазначив, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про дослідження доказів у повному обсязі, а саме відеозапису проведення обшуку. Висловлюючи незгоду із прийнятим рішенням адвокат заявив відвід колегії суддів, який судоми був залишений без розгляду. Надалі, адвокат продовжив висловлювати заперечення щодо порядку дослідження документів з тих самих підстав, які уже були вирішені судом.
8. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання
- Рішення ВКДКА №IV–013/2018:
Адвокат намагався будь-яким чином зірвати судове засідання: перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагував на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання. У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію. Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань. ВКДКА підтвердила ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді.
- Рішення ВКДКА №ІI-015/2021 від 19.02.2021:
Дисциплінарна палата КДКА встановила з відео, на яких зафіксований хід судового засідання, що адвокат після оголошення ухвали з приводу заявленого відводу та продовження засідання, перебивав суддів, висловлюватися до надання йому слова, на прохання суддів припинити висловлюватися, до надання йому слова – не реагував, перебивав доповідь головуючого, на попередження про подальше видалення із зали судового засідання не реагував, розпорядження головуючого адвокат не виконав, після прибуття працівників судової охорони адвокат чинив їм опір при спробі вивести із зали судового засідання, під час чого зірвав кришку столу та штовхнув інший стіл на якому розташована техніка суду, адвокат руками та ногами тримався, хапвся за навколишні предмети щоб унеможливити його видалення із зали судового засідання. КДКА встановила, що адвокат своєю поведінкою порушив принцип законності, оскільки у разі незгоди із діями головуючого чи суддів з колегії суддів, він повинен був діяти у формах визначених законом, а не порушувати порядок ведення засідання. Констатувала, що адвокатом була порушена присяга адвоката та позбавила його права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ. ВКДКА погодилась з висновком про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, проте не вбачає в його діях порушена присяга адвоката та вважає застосоване стягнення до адвоката занадто суворим, таким, що не можна визнати справедливим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам, відношенню адвоката до виконання своїх обов’язків у відносинах із клієнтом. У ВКДКА ухвалили нове рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
9.Переривання коментарями
- Рішення ВКДКА №І-032/2018:
До КДКА регіону звернулася колегія суддів на неетичну поведінку адвоката, яка полягала в надмірно емоційному характері його промов та містила образи та безпідставні звинувачення на адресу суду та учасників справи. Наявні документи та докази, зокрема аудіозапис судових засідань, свідчать про те, що адвокат неодноразово переривав промову суддів, пояснення потерпілого своїми коментарями, порушував встановлений порядок виступів учасників процесу та дослідження доказів, звідки вбачається, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку. Рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове – про порушення дисциплінарної справи, матеріали якої направили до КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи.
- Рішення ВКДКА №І-018/2018: Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Рішення ВКДКА №VІ-022/2019: Не може містити ознак дисциплінарного порушення застосування адвокатом стосовно судді оціночних суджень, що мають під собою певну фактичну основу. Звернення до ВРП зі скаргою на суддю не спосіб тиску.
- Рішення ВКДКА №ХІІ-005/2018: Направлення до КДКА суддею копії повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя за певних обставин може розцінюватися як скарга щодо поведінки адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Першоджерело – https://tinyurl.com/muvkv4bb