Матеріал підготувала член Центру сімейного права ВША НААУ, адвокат АО «АФ «АКТІО» Кондратенко Тетяна
При розгляді заяв в порядку наказного провадження можливо стягнути витрати на правничу допомогу.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо
-
заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
-
заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до змісту ч. 6 ст. 168 ЦПК України, в наказному провадженні передбачено право на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відшкодування витрат на правничу допомогу відбувається лише за умови оплати заявником таких витрат та надання відповідних доказів до суду (платіжних доручень про оплату послуг, в яких має чітко бути зазначено призначення платежу). Ненадання доказів оплати витрат на правничу допомогу (квитанції, платіжні доручення) є безумовную підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Водночас, під час відшкодування витрат на правничу допомогу в наказному провадженні, дещо порушуються права боржника, який позбавлений можливості довести неспівмірність витрат шляхом подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, як то передбачено ч. 6 ст. 137 ЦПК України.
Судова практика щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в наказному провадженні є доволі суперечливою.
В переважній більшості суди відшкодовують витрати на правничу допомогу одночасно з винесенням судового наказу, для прикладу – Комінтернівський районний суд м. Харкова видав наказ, яким стягнув витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. (справа № 641/4696/23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/112690855, Вінницький міський суд Вінницької області – 5 000 грн. (справа № 127/30298/24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/122023940.
Існує практика, коли суди відшкодовують витрати на правничу допомогу після видачі судового наказу, для прикладу – додаткова ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 11.10.2022 року про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 100 грн. (справа № 754/6865/22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/106754158.
Однак деякі судді вважають, що у справах наказного провадження судові витрати не відшкодовуються, для прикладу судовий наказ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2025 року (справа № 644/316/25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/124512972