Blog

18.02.2022

ВС пояснив, чому суд не може встановити тотожність осіб

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме — про тотожність особи, не підлягає розгляду в окремому провадженні. Такий висновок зробив ВС в постанові №464/6696/20, текст якої друкумо.

 
Верховний Суд
 
Іменем України
 
Постанова
 
8 грудня 2021 року                           м.Київ                               №464/6696/20
 
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:
 
головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є. (доповідач),
суддів: БУРЛАКОВА С.Ю., ЗАЙЦЕВА А.Ю., КОРОТУНА В.М., ТІТОВА М.Ю.,
 
заінтересована особа — Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 1 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20.01.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.07.2021, встановив:
 
Описова частина
 
Короткий зміст заяви
 
У грудні 2020 року Особа 1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що Особа 1 та Особа 2 це одна й та сама особа, а саме — Особа 1.
 
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона народилася Інформація 1, у свідоцтві про народження від 17.04.70 №2 її вказано як Особа 2. Натомість у всіх інших її документах її ім’я записано як Особа 1 (Особа 1).
 
Посилаючись на наведене, просила задовольнити заяву.
 
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
 
Рішенням Сихівського райсуду від 20.01.2021 в задоволенні заяви Особи 1 відмовлено.
 
Суд першої інстанції виходив із того, що суди не встановлюють тотожність осіб, а також заявник не вказала мету встановлення такого факту.
 
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
 
Постановою ЛАС від 19.07.2021 рішення Сихівського райсуду від 20.01.2021 залишено без змін.
 
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, вважав судове рішення таким, шо ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, та зазначив, що юридичний факт про встановлення тотожності особи за законом не підлягає судовому розгляду.
 
Короткий зміст вимог касаційної скарги
 
14.08.2021 Особа 1 звернувся до ВС із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд.
 
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої палати ВС від 29.05.2019 в справі №310/11024/15-ц (п.1 ч.2 ст.389 Цивільного процесуального кодексу).
 
Аргументи учасників справи
 
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
 
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви <…>.
 
Позиція ВС
 
Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права
 
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
 
Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
 
У постанові ВП ВС від 10.04.2019 в справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
 
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з’ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов’язується з подальшим вирішення спору про право.
 
Статтею 315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
 
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010 та правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
 
Відповідно до стст.4, 26 закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010 (в редакції закону від 12.02.2015 №191-VІІІ) органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ та/або до суду.
 
Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
 
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
 
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов’язаний з’ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
 
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито — закриває провадження у ній.
 
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що Особа 1 та Особа 2 є однією і тією ж особою, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК.
 
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для задоволення заяви з огляду на те, що юридичний факт про встановлення тотожності особи за законом не підлягає судовому розгляду.
 
При цьому, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.
 
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, зокрема, факт що Особа 1 та Особа 2 є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК.
 
ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.11.2019 у справі №592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями ч.3 ст.124 Конституції та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.
 
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
 
Ураховуючи наведене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК.
 
Оскільки зазначені вимоги не підлягають судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.
 
Керуючись стст.255, 256, 400, 414, 416 ЦПК, ВС,
 
ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
 
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20.01.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.07.2021 скасувати.
 
Провадження за заявою Особи 1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа — Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) закрити.
 
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
 
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.  
 
Юридичні новини України