.jpg)
Обставини справи: за ухвалою місцевого суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв’язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинуваченням за ч. 1 ст. 129 КК. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу витрат, мотивуючи це тим, що обвинувальний вирок у цьому кримінальному провадження не ухвалювався, а тому підстави для стягнення з обвинуваченого судових витрат відсутні.
Апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції змінив, зокрема, в частині вирішення процесуальних витрат. Так, за ухвалою апеляційного суду було задоволено апеляційну скаргу прокурора, та покладено на державу процесуальні витрати за проведення вибухово-технічних експертиз та судових експертиз зброї на суму 6701,45 грн.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на висновок ВП у справі №598/1781/17, вважає, що при закритті кримінального провадження судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої особи.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС погоджується з рішенням апеляційного суду.
Процесуальні витрати виникають та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Колегія суддів ККС вважає, що питання розподілу судових витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин виникнення таких витрат, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів ККС приходить до переконання, що всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, покладаються на державу, оскільки потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд у даному випадку був зобов’язаний закрити кримінальне провадження, що призвело до втрати ОСОБА_1 статусу обвинуваченого.
Посилання прокурора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував позиції ВП, викладеної у постанові від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, не заслуговує на увагу, оскільки апеляційний суд виправив ухвалу районного суду, здійснив розподіл витрат та дотримався форми процесуального рішення. Віднесення таких витрат на рахунок держави, а не на особу в даному кримінальному провадженні, є обґрунтованим.
Детальніше з текстом постанови від 09.11.2021 у справі №149/83/21 (провадження №51-4371км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101029203.