1
4 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/2816/15-ц вказав, що сама по собі вказівка на наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не є належним мотивуванням для його поновлення.
Особа звернулась із позовом до Польських авіаліній ЛОТ, ТОВ про захист прав споживача.
Рішенням районного суду позов про відшкодування вартості авіаквитків, інфляційних втрат і компенсації моральної шкоди задоволено.
Апеляційним судом скаргу ТОВ задоволено частково: рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Ухвалою апеляційного суду скаргу Польських авіаліній на рішення районного суду залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яку до того ж було подано поза межами строку апеляційного оскарження.
Апеляційний суд поновив Польським авіалініям ЛОТ строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначивши, що причину для поновлення процесуального строку обґрунтовано, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Польських авіаліній ЛОТ вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасував та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що в ч. 1 ст. 73 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Сама концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
У справі, що переглядається, апеляційний суд, поновлюючи строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не зазначивши поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, і за відсутності такої причини в клопотанні Польських авіаліній ЛОТ, не навівши належного обґрунтування поновлення такого строку, порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому Верховний Суд передав справу до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.