28 вересня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у справі №629/7158/18 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який посилався на неправильну кваліфікацію його дій.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України.
У касаційній скарзі засуджений просив перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України, зазначав, що місцевий та апеляційний суди безпідставно не взято до уваги його показання про те, що він не мав умислу на викрадення майна, яке належить потерпілій, стверджував, що насильство до потерпілої було застосовано з метою його втечі з місця вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд вказав, що як випливає зі змісту ч. 3 ст. 187 КК України, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, або погроза застосування такого насильства.
Під насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.
Разом з цим, до насильства, що є ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину, також належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну погрозу для життя потерпілого. До такого слід відносити, зокрема і здавлення шиї тощо.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, допитана під час судового розгляду потерпіла зазначила, що коли засуджений зайшов до спальної кімнати, схопив її за волосся, витяг до середини кімнати, в той час коли він відволікся, вона вирвалась від нього, повернулась до спальної кімнати, почала стукати у вікно та кликати на допомогу. Після цього засуджений вдарив її металевим прутом по голові, від чого вона впала на підлогу, потім вдарив її кулаком в живіт та по обличчю, вимагаючи не кричати, закрив їй рот рукою та здавив шию.
Отже, Верховний Суд вирішив, що з урахуванням наведеного, судами зроблений правильний висновок про те, що заподіяння потерпілій удару металевим прутом та в подальшому придушення за шию створювало реальну небезпеку для життя і здоров’я потерпілої, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи.