Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, переглядаючи справу №910/10403/20.
Спір виник щодо визнання права оренди. При цьому суди перших двох ланок встановили відсутність підстав для припинення договору суборенди та задовольнили зустрічний позов, пославшись на те, що їм не надано доказів прострочення сплати орендної плати протягом 3 місяців.
Як зазначив КГС, фактично судом апеляційної інстанції використано правило преюдиції стосовно дії договору оренди при розгляді зустрічних позовних вимог про визнання права оренди майна. Але судова колегія вважає помилковим подібний підхід. Адже лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.