Якщо в ордері відсутній підпис адвоката, то такий документ не може вважатися юридично значимим документом

07.06.2024

Якщо в ордері відсутній підпис адвоката, то такий документ не може вважатися юридично значимим документом

Коротка історія справи:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕЙД-2007» (далі – ТОВ «БУДТРЕЙД-2007», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою від 22 вересня 2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд позовну заяву повернув платнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, товариство звернулося з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 січня 2024 року повернув апеляційну скаргу позивачу.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що додана до апеляційної скарги сканкопія ордера від 18 жовтня 2023 року № 1103996 не є належним документом, що підтверджує право адвоката Ракущинця А.А., як особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у цій справі, оскільки ордер не містить власноручного підпису у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов’язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі – Положення № 41).

Мотиви касаційної скарги:

Позивач не погодився з ухвалою суду апеляційної інстанції та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та направити справу для продовження розгляду.

Мотивуючи касаційну скаргу, платник вказує на порушення апеляційним судом частини сьомої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якою передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Крім того, посилається на рішення Ради адвокатів України від 16-17 листопада 2022 року «Про затвердження роз`яснення щодо використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису адвокатами у адвокатських запитах», яким визначено, що адвокатський запит з додатками (поданий без фізичного письмового підпису адвоката), який підписаний за допомогою електронного підпису, є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 44 КАС України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) – підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами пункту 24 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов’язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії – вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом (пункт 16 Положення № 1845/0/15-21).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення № 1845/0/15-21).

Пунктом 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов’язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев’ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), або через представника (частина третя статті 55 КАС України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про ІСІТС та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

За приписами пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

За правилами частин другої, третьої та четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 2 Положення № 41 передбачено, що ордер на надання правової допомоги – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами підпункту 12.10 пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Відповідно до пункту 11 Положення № 41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Висновок:

З матеріалів справи встановлено, що апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду було подано представником позивача – адвокатом Ракущинцем А.А. через підсистему «Електронний суд», який на підтвердження повноважень до матеріалів апеляційної скарги додав копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АО № 1103996, виданого 18 жовтня 2023 року.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Ракущинця А.А. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до апеляційної скарги, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов’язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, Суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ТОВ «БУДТРЕЙД-2007» в суді апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги щодо наявності електронно-цифрового підпису, який підтверджує повноваження представника, є необґрунтованими, оскільки адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення № 41.

Суд критично оцінює посилання платника в підтримку своєї позиції на рішення Ради адвокатів України від 16-17 листопада 2022 року «Про затвердження роз`яснення щодо використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису адвокатами у адвокатських запитах», оскільки останнім затверджено роз’яснення щодо використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису адвокатами саме у адвокатських запитах, а не при складенні ордерів.

Щодо посилання позивача на пункт 10 Положення № 41, яким передбачено, що під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об’єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності, то слід зазначити, що Ракущинець А.А., як представник ТОВ «БУДТРЕЙД-2007», звертався з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об`єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 Положення № 41 у редакції рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року № 45 не підлягають застосуванню у цьому випадку.

Таким чином, Суд постановив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕЙД-2007» залишити без задоволення. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року залишити без змін.

Джерело: https://tinyurl.com/y6kacjza

Новини партнерів та ЗМІ