Українське законодавство передбачає три основні організаційно-правові форми для здійснення адвокатської діяльності: індивідуальну практику, адвокатське бюро та адвокатське об’єднання. Кожна з них має свої особливості, які варто врахувати при виборі.
У подкасті «Експертна думка» голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір розповів про відмінності цих форм, ключові переваги та ризики, а також поділився практичними порадами.
Індивідуальна практика: перший крок у професію
Найчастіше саме з індивідуальної практики починають молоді адвокати. Це дозволяє:
-
увійти в професію,
-
набратися досвіду,
-
вибудувати власну клієнтську базу.
Для індивідуальної діяльності зазвичай обирають другу групу ФОП, що спрощує податкову звітність. Водночас, ця форма обмежує можливості офіційного найму співробітників, тому підходить тим, хто хоче працювати самостійно.
Адвокатське бюро: робота без штату
Адвокатське бюро (АБ) — це юридична особа, створена одним адвокатом. Воно підходить для тих, хто планує працювати у партнерських відносинах з колегами, але без формування великого штату.
Ключові особливості:
-
створюється на підставі статуту, який затверджується засновником та подається на державну реєстрацію;
-
назва бюро обов’язково має містити прізвище адвоката-засновника (наприклад, «Адвокатське бюро Петренка»);
-
підходить третя група ФОП, що дозволяє залучати найманих працівників і спрощує податкову звітність.
Зразок типового статуту АБ розроблений НААУ та доступний для використання за цим посиланням.
Адвокатське об’єднання: командна робота
Адвокатське об’єднання (АО) зазвичай створюють адвокати з досвідом, які повертаються до професії після роботи на інших посадах або вже мають сформовану клієнтську базу.
Переваги:
-
можливість формувати власну команду;
-
свобода у виборі назви (на відміну від АБ чи індивідуальної практики);
-
відсутність вимог до мінімального статутного капіталу. Внески можуть бути грошовими, майновими чи у вигляді інтелектуальної власності. Водночас, внесення майна до балансу може створити додаткові зобов’язання під час ліквідації.
Реєстрація АО здійснюється через портал «Дія», ЦНАП або у нотаріуса. Головною умовою, знову ж таки, є правильно оформлений статут.
Як обрати оптимальну форму?
Богдан Кушнір підкреслює, що вибір залежить від цілей адвоката та його етапу професійного розвитку:
-
молодим адвокатам варто почати з індивідуальної практики;
-
тим, хто хоче працювати без штату, зручним буде адвокатське бюро;
-
досвідченим адвокатам або тим, хто відновлює діяльність, доцільно долучатися до адвокатських об’єднань або створювати їх самостійно.
Усі три форми передбачені законом і мають свої переваги. Головне — правильно оцінити власні потреби та перспективи.
Таким чином, вибір організаційної форми адвокатської діяльності є індивідуальним рішенням, яке визначає подальший розвиток адвоката та його бізнес-модель.