Найімовірніше, цей коментар значною мірою буде присвяченій антитемі – як не дати використати свої соціальні мережі для захисту чужих прав та інтересів у суді. Цей матеріал спрямований переважно на адвокатів, діяльність яких більш зарегульована, ніж юристів.
Отже, адвокати вже існують у своєрідній «матриці», яка оточує з усіх сторін: розміщення інформації про себе у соцмережах, пряма реклама себе як спеціаліста, коментування прецедентів та законодавства, а також, можливо, активна громадська та/або політична діяльність. У всіх цих сферах соцмережі займають вагоме місце. Тобто наявність сторінки в соцмережі, її наповнення певним змістом (контентом), коментарі та/або відповіді на коментарі – все це вже впливає на адвокатів, індивідуалізуючи та характеризуючи їх.
Водночас окремим блоком слід виділити такий «цифровий» слід у соцмережах як коментування тих справ, які веде адвокат. Я зіштовхувався з неочікуваним ефектом, коли клієнт, запросивши дружбу зі своїм адвокатом та зрадівши перемозі в суді першої інстанції, викладає пост у соцмережу з описом застосованої ним судової стратегії (наприклад, з фіксації доказів) та, звичайно, зі згадуванням адвоката як друга…
Регулювання
Важливий аспект професійної діяльності адвоката «соціальні мережі» певною мірою врегульований ст. 53, 57-60 Правил адвокатської етики (зі змінами, внесеними у 2017 р.), але вони лише в загальному вигляді регламентують встановлення адвокатом контактів у соцмережах, зобов’язуючи виключати можливість виникнення конфлікту інтересів з клієнтами, колегами, суддями, процесуальними опонентами, іншими особами та їх об’єднаннями.
Отже, отримуючи запит на дружбу, а також аналізуючи соцмережі й контакти, які можуть допомогти захистити права та інтереси в суді, адвокати завжди повинні дотримуватися п’яти базових принципів: професіоналізм, стриманість і коректність, гідність, безпека та корпоративність. Через недотримання вказаних правил вже відомі випадки, коли адвокатів притягують до дисциплінарної відповідальності саме за пости у соцмережах[1].
Власна оцінка
Отже, що нами керує, коли ми бачимо запит на дружбу: розвиток бізнесу (нові клієнти), розвиток себе як спеціаліста (обмін знаннями), розвиток себе як особи (обмін чутками, новинами у професії, наслідування когось), дружні відносини (хочеться постійно бути на зв’язку з людиною, яка подобається) тощо. Тому отримуючи такий запит, адвокат має усвідомлювати одну чи кілька вказаних цілей, які можуть бути досягнуті в результаті прийняття цього запиту. Однак не обов’язково це може бути дійсною метою встановлення контакту.
По-перше, варто утриматися від безконтрольного додавання «віртуальних» друзів лише для збільшення їх кількості, а краще сфокусуватися на «якості» таких контактів. Таким чином ви вбережетеся від використання надісланого вам і прийнятого запиту на дружбу у справі захисту не вашого клієнта. Приклад з власного досвіду – запит на дружбу я «витримую на карантині» протягом певного часу (якщо і була мета використати запит на дружбу в конкретній справі з іншою метою, ніж вказані вище, то з часом вона стане неактуальною).
По-друге, в Україні ще не розвинутий аналіз присутності суддів, прокурорів, адвокатів опонентів у соцмережах у процесі підготовки справи до суду. Водночас слід визнати, що у разі запровадження суду присяжних для окремих категорій справ аналіз соцмереж та профілів присяжних може стати цінним інструментом для побудови адвокатом стратегії захисту.
По-третє, необхідно з обережністю використовувати соцмережі для одного з можливих сценаріїв захисту прав та інтересів у суді вашого клієнта (наприклад, для відводу судді, свідка, експерта тощо), оскільки наведення тільки цього факту (наприклад, перебування експерта у друзях вашого опонента), без додаткового обґрунтування, вірогідно, буде визнано безпідставним, а ваші дії – зловживання процесуальними правами.
Висновки
Соцмережі – це не лише друзі та нові клієнти, але й запити на дружбу та контакти, які можуть бути використані проти вас. Виглядає дуже неетично, коли адвокат, надсилаючи запит на дружбу в соцмережах задля досягнення мети в суді, потім обґрунтовує цим нібито наявний конфлікт інтересів. Потрібно відповідально додавати у контакти осіб, про яких вам нічого не відомо, або які створюють уявлення про поверхневі профілі (боти). Також слід ввести за звичку попереджати клієнта про небажане коментування у власній соцмережі судової справи, яку ви ведете, та про стримане спілкування з опонентом у віртуальному просторі.