Blog

14.02.2022

Застосування практики ЄСПЛ в національній судовій практиці. Кримінальний аспект.

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему: “Застосування практики ЄСПЛ в національній судовій практиці: кримінальний аспект”.

Лектором виступив Бабанли Расім – керівник департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду, доктор юридичних наук.
 
Лектор розповів про Закон застосування Конвенції і практики Європейського Суду з прав людини, про транслітерацію та літерацію рішень, як варто посилатись на рішення ЄСПЛ та розглянув судові рішення.
 
В Україні є спеціальний Закон про застосування Конвенції і практики Європейського Суду з прав людини.
 
Згідно зі ст. 17 Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. При цьому, відповідному застосуванню підлягають, як рішення Суду, ухвалені стосовно України, так і рішення, ухвалені стосовно інших держав.
 
Дуже мало країн Ради Європи мають спеціальні закони з нормою про те, що конвенція і практика ЄСПЛ є джерелом права.
 
Відповідно до ст. 18 Закону для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою. У разі відсутності перекладу рішення Суду, зокрема рішень, ухвалених стосовно інших держав, суд користується оригінальним текстом.
 
Міністерство юстиції має перекладати тільки ті рішення українською мовою, які мають виконуватись. Тобто, Міністерство юстиції повинні перекладати рішення, в яких констатовано порушення.
 
Літерація або транслітерація назв рішень
 
Щодо України, у нас є можливість знаходити переклади рішень, які мають українську транслітерацію, щодо інших держав такої можливості не буде.
 
В Україні є декілька підходів до цього:
  • самостійно транслітерує рішення інших держав
  • написання автентичної назви із офіційних джерел інформації ЄСПЛ
 
Якщо рішення проти України має офіційний переклад, то, безумовно можна брати це рішення в транслітерацію українськими літерами.
 
Якщо офіційного перекладу немає, то в цьому випадку варто зберігати оригінальну літерацію рішення.
 
Також, якщо мова йде про рішення проти інших держав, теж варто зберігати оригінальну літерацію рішення.
 
Як посилатись на рішення ЄСПЛ
  • Назва рішення
  • Номер заяви (який є ідентифікуючою ознакою рішення)
  • Пункт або параграф рішення, яке ви цитуєте
  • Дата ухвалення рішення
 
Релевантне застосування практики ЄСПЛ
 
Критерії релевантності:
  • Схожість обставин (Між справою, в якій ви прагнете застосувати рішення ЄСПЛ і між рішенням ЄСПЛ, в якому була сформована відповідна правова позиція (mutatis mutandis).
  • Відсутність обставин, які принципово відрізняють одну справу від іншої.
  • Національне законодавство, з урахуванням якого ЄСПЛ приймає рішення (приклад: Україна – РФ (Чечня).
 
Після знаходження релевантного рішення не варто зупинятись, треба проаналізувати сам контекст, продивитись останні правові позиції.
 
Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
  • бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
  • мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
  • захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;
  • допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, – одержувати безоплатну допомогу перекладача.
 
У випадку, коли сам обвинувачений є пасивним, держава має ставати на активну позицію і ЄСПЛ вказує на те, що існують обставини, за яких навіть пасивна поведінка підзахисного і коли він сам не порушує питання про недоліки, не може звільнити державу від виконання обов’язку гарантувати ефективний правовий захист особі.
 
У випадках, коли недоліки щодо здійснення захисту є явними або об’єктивно очевидні, підзахисний не повинен активно скаржитися, щоб привернути увагу представників держави до цих недоліків.
 
Запобіжні заходи – це одна із ключових проблем, які констатуються в рішенняї ЄСПЛ,
 
Системні проблеми:
  • надмірна тривалість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
  • необґрунтованість та немотивованість судових рішень про продовження цього запобіжного заходу
 
Ключова теза – домашній арешт не дорівнює вільному перебуванню вдома.
 
Ключовий аспект про обшук – це те, що в ухвалі про обшук мають бути чітко визначені ті предмети, на які дається дозвіл щодо обшуку.
 
Обшук – це слідча дія, яка має істотний вплив на права особи. І суд як контролер дотримання прав людини при проведенні слідчих дій чи інших обмежень, які застосовуються в порядку кримінального провадження, має чітко регулювати дане питання.
 
Нерозгляд судами кримінальних проваджень щодо заявників у зв’язку з неможливістю отримання матеріалів справ із території розташування судів, що тимчасово не є контрольованою Урядом – порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
 
Неврахування органами влади релігійного мотиву дій особи, яка вчинила напад на заявника – порушення статті 14 Конвенції разом із процесуальним аспектом статті 3 Конвенції.
 
Нерозкриття стороні захисту рішення суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів – порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
 
Новини партнерів та ЗМІ