Здійснення права на спадкування в умовах воєнного стану

01.07.2024

Здійснення права на спадкування в умовах воєнного стану

Про актуальні аспекти здійснення права на спадкування в умовах воєнного стану розповів під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Кухарєв, викладач Національної школи суддів України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Так, з часу відкриття спадщини спадкоємець має право:

  • Прийняти спадщину;
  • Не вчиняти жодних дій стосовно спадщини;
  • Відмовитися від прийняття спадщини без зазначення вигодонабувача;
  • Відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця.

Прийняття спадщини являє собою односторонній правочин, який спрямований на набуття спадкового майна (спадщини). Для прийняття спадщини властивий універсальний характер, оскільки воно поширюється на всю спадщину, з чого б вона не складалася і де б не знаходилась. Прийняття може мати місце лише стосовно всієї спадщини як єдиного цілого. Відповідно прийняття частини спадщини означає прийняття всієї спадщини (Постанова Верховного Суду від 07 квітня 2020 р., судова справа № 456/2628/17,         провадження № 61-5524св19).

Способами прийняття спадщини є:

  • Подання заяви про прийняття спадщини;
  • Постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини;
  • Прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, а також обмеженими у цивільній дієздатності особами.

В екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців (Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2023 р., судова справа № 607/13549/21, провадження № 61-562св23).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК).

Тлумачення норм статей 1273, 1274 ЦК дає підстави зробити висновок про існування двох видів відмови від права на прийняття спадщини:

  • без зазначення особи, на користь якої вона зроблена, та
  • із зазначенням такої особи або осіб.

У межах строку для прийняття спадщини спадкоємець, який подав заяву про відмову на користь іншого спадкоємця, має право відкликати її, так само як і спадкоємець, який заявив про відмову без зазначення особи, на користь якої вона зроблена (Постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 р., судова справа № 466/5298/19, провадження № 61-734св23).

Звернув увагу лектор на те, як воєнний стан вплинув на сферу спадкового права. Так, на час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено, але не більше ніж на чотири місяці. Однак з 18.06.2023 зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто наразі діє загальний строк прийняття спадщини – 6 місяців.

У судовій практиці строк на прийняття спадщини визначається присічним, оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК) (Постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 р., судова справа № 175/1404/19, провадження № 61-5707св23).

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила ч. 5 ст. 254 ЦК поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб’єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (Постанова Верховного Суду від  22 березня 2023 р., судова справа № 554/356/21, провадження № 61-5463св22; Постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 р., судова справа № 632/1693/21, провадження № 61-3816св23).

Якщо спадкоємець протягом встановленого законом строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Щодо моменту виникнення права власності на спадщину, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном (Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 р., судова справа № 463/6829/21-ц, провадження  № 61-12264св22).

Окремий блок питань під час вебінару був присвячений ефективним стратегіям адвоката у справах про визнання права власності на спадщину, правовому супроводу спорів за позовами кредиторів спадкодавця та діям адвоката при розгляді справ про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/yrt7swa6

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/2c6pz7pe

Новини партнерів та ЗМІ