Результати моніторингу щодо питань адвокатури та адвокатської діяльності, ефективність реформування безоплатної правової допомоги, нова філософія формування правової політики — ці та інші питання були представлені Міністерством юстиції України під час презентації «Моніторингового звіту впровадження та аналізу ефективності прийнятих законодавчих актів». Захід відбувся за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice» 23 лютого 2021 р.
Заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць звернулася до учасників з привітальними словами та відзначила важливість аналізу роботи адвокатури та безкоштовної правової допомоги (далі — БПД) як сфер, що стосуються захисту прав людини. «Сьогодні важливо подивитися, що відбувається з інститутом адвокатури як незалежної професії та БПД. Головне — зрозуміти, як ми можемо діяти, щоб покращити сьогоднішню ситуацію», — зазначила пані Коломієць.
Заступник міністра юстиції України Олександр Банчук підкреслив необхідність об’єктивного аналізу, дотримання методології та особливостей роботи Мін’юсту над системою БПД для виявлення прогалин та окреслення успіхів у роботі. «Міністерство юстиції формує правову політику і відповідає за її реалізацію, тому, перш за все, під час здійснення моніторингу ми маємо бути неупередженими та адекватно оцінювати сучасний стан системи», — підкреслив заступник міністра.
Заступник керівника з операцій проєкту ЄС «Право-Justice» Інна Ліньова привітала Мін’юст із закінченням третього циклу моніторингу, що вже структурований та залучає представників інших гілок влади, громадськість та правничу спільноту. «З нашого боку є кілька меседжів. Основна ідея моніторингу полягає у тому, що всі законодавчі зміни мають відбуватися на основі статистики, аналізу даних та практики, і має даватися достатньо часу, щоб гравці на ринку могли впроваджувати відповідні законодавчі зміни. Ми сподіваємося, що у зв’язку з великим обсягом функцій і регіональним розмежуванням система БПД зможе налагодити роботу так, щоб максимальна кількість спорів вирішувалися в позасудовому порядку, і це допоможе розвантажити роботу судів», — зазначила пані Ліньова.
Теоретичні засади моніторингу ефективності законодавства представив директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник. Він зробив аналіз елементів розробки нормативно-правових актів (НПА), що має включати пошук проблеми правового регулювання, аналіз її шляхом дослідження міжнародного досвіду, статистичних даних, судової практики, проведення опитувань тощо. Після цього, за словами експерта, в ідеальній системі розробки нормативних актів має бути підготовка оптимального варіанту вирішення проблеми, і тільки тоді починається розробка проєкту відповідного законодавчого акта. Тобто в сукупності якісна проєктна робота має тривати близько року. Оскільки КМУ формує державну політику через Мін’юст як виконавчий орган, уряд має бути ініціатором 80% законопроектів, що вносяться в парламент. У нас, на жаль, цього не дотримуються, що впливає на якість законів.
«У нас розробкою проєктів нормативних актів займаються дві робочі групи при Президентові, робочі групи при комітетах ВРУ та низка інших робочих груп, які створені народними депутатами. Основна проблема полягає у тому, що для членів цих груп робота з підготовки проєктів є факультативною або не єдиною, що відповідно відображається на якості документів. А стислі строки розробки НПА призводить до нівелювання окремих елементів процесу. Для вирішення цієї структурної проблеми уряд ухвалив «Стратегію реформування державного управління України на період до 2021 року», у межах якої затверджено посади фахівців з питань реформ та створено галузеві директорати. Об’єднані структурні підрозділи підтвердили ефективність підготовки НПА та здійснення моніторингу. Спеціалісти та фахівців з питань реформ можуть повноцінно зосередитися на правотворчій роботі і не відволікатися на інші повноваження», — відзначив Олександр Олійник. Утворення директоратів мало на меті перетворення Мін’юсту на повноцінний центр формування державної правової політики.
Керівник експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Світлана Сухенко представила основні засади проведення моніторингу, стратегічними цілями якого були створення платформи впровадження та аналізу ефективності НПА, проведення оцінки впровадження цих актів та оперативна робота з розробки концепцій НПА у сфері, яка потребує регулювання та вдосконалення. «За результатами здійсненого моніторингу було підготовлено 9 концепцій у сфері БПД, судово-експертної діяльності, виконання рішень та у сфері банкрутства», — підкреслила пані Світлана.
З презентацією моніторингового звіту щодо діяльності БПД виступив державний експерт експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Юрій Сверба. Він виділив 3 ключові проблеми, які потребують вирішення: підвищення рівня доступності системи БПД, забезпечення якості надання БВПД та підвищення оплати праці працівників системи.
«Система БПД — це ключова інституція, яка має містити елементи, необхідні для забезпечення універсального доступу до правосуддя. Перш за все, кожен індивід у суспільстві має знати свої права та мати змогу отримати допомогу юриста безперешкодно та на належному рівні. Також правова допомога має бути реальною та приносити результати, що свідчитиме про віру в юридичний процес. Справедливе та «дружнє правосуддя» — це людиноцентриське правосуддя, коли людина знаходиться у центрі надання будь-якої послуги. Ці елементи охоплюють діяльність самої системи БПД», — пояснив Юрій Сверба. З урахуванням цих елементів був розроблений законопроект №5107 від 19.02.2021 р., спрямований на спрощення доступу до БПД та підвищення якості її надання.
Наступне питання заходу стосувалося забезпечення належної якості БВПД. Юрій Сверба відзначив, що конвенційні та конституційні права покладають на державу обов’язок не тільки надання БПД, а й забезпечення отримання якісних послуг з дотриманням усіх гарантій. Саме для цього планується законодавче впровадження механізму контролю якості послуг шляхом використання інструменту рецензування (peer review) та створення комісії з незалежного оцінювання якості надання БВПД.
«Система БПД потребує великої кількості працівників, адже ми бачимо постійне збільшення числа та категорій осіб, які звертаються до центрів БПД, тобто системі довіряють. Це вже четверта спроба за останні 3 роки переглянути оплату праці працівників системи БПД. За результатами опитування 979 працівників БПД, 56,6% вважають, що їхня заробітна плата не є конкурентоспроможною і непропорційна обсягу роботи. Хоч формування бюджету — це політичний процес, він має бути адекватним щодо забезпечення підтримки надання послуг. Мають бути внесені зміни до постанови КМУ стосовно підвищення розмірів посадових окладів працівників системи надання БПД та удосконалення механізму виплати надбавок за знання та використання в роботі іноземної мови. Після прийняття відповідних змін ми сподіваємося, що працівники зможуть отримувати ринкову заробітну плату», — підсумував Юрій Сверба.
Маргарита Кінах