Сьогодні ЗСУ потребують постійного оснащення не лише відремонтованим чи відновленим озброєнням, але й новітніми одиницями військової техніки. Тож питання інтелектуальної власності перетворюється на критично важливе як для підприємств ОПК, так і для держави.
Про організацію патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи нещодавно говорили на інструкторсько-методичному занятті в Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, яка діє в системі Міністерства оборони України.
Участь у заході взяли голова Комітету інтелектуальної власності Ради адвокатів Київської області Олег Чернобай, голова Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ганна Колесник, член Ради цього комітету, старший офіцер воєнно-наукового відділу Адміністрації Держспецтрансслужби Ігор Свєтлічний.
І.Свєтлічний нагадав положення основних документів, які на відомчому рівні регламентують цей напрям діяльності:
- Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу в системі Міністерства оборони України (наказ МО від 20.09.2022 № 287)
- Методичні рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію (наказ Держпатенту від 27.08.95 № 131).
- Форма заяви на рацпропозицію ІВ-5, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 10.08.2004 № 469.
Юрист розповів, що заяви на раціоналізаторські пропозиції розглядаються комісією на предмет новизни та корисність протягом тридцяти днів. За потреби рацпропозиція передається для додаткового аналізу та експертного висновку. Після визнання пропозиції раціоналізаторською та прийняття її до використання кожному зі співавторів видається свідоцтво.
І.Свєтлічний окремо звернув увагу, що військовослужбовці-автори найбільш цінних винаходів, створених під час виконання службових обов’язків, а також раціоналізаторських пропозицій можуть (у разі потреби їх участі у розробленні та перевірці пропозицій) бути тимчасово звільнені від виконання своїх службових обов’язків з дозволу начальника на термін до 30 діб.
«Інтелектуальна власність, як і будь-який інший вид власності, часто є об’єктом протиправних дій з боку третіх осіб і відповідно потребує правового захисту. При цьому особливої уваги потребує захист прав на такі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть слугувати цілям оборони держави», – зауважила Г.Колесник.
Приклад важливості захисту інтелектуальної власності в оборонній сфері навела Г.Колесник, пославшись на справу № 757/11406/20-ц.
Бронетанковий завод у 2016 році отримав свідоцтво про реєстрацію нічного прицілу, який був допущений до експлуатації у ЗСУ. Через два роки Мінекономіки видало патент на корисну модель, пов’язану із цим приладом. І на підставі патенту власник права на використання моделі почав вимагати від заводу припинити використовувати у будь-який спосіб об`єкт його інтелектуальної власності. І це поставило під загрозу зупинення ремонтні роботи при виконанні оборонного замовлення для Міністерства оборони України.
Але на підприємстві встановили порушення міністерством умов надання правової охорони, оскільки сукупність ознак моделі була загальнодоступною у світі до дати подання заявки. Тож завод у березні 2020 року звернувся до суду з позовом про визнання патенту недійсним.
Суди всіх інстанцій стали на бік позивача. Ключовим у справі став висновок експерта, який дійшов висновку, що на дату подання заявки на винахід за патентом України були відомі всі ознаки формули корисної моделі за патентом України, тому корисна модель за патентом не відповідає умові патентоздатності «новизна».
При цьому доказів, які б спростовували правильність та повноту цього висновку, відповідач суду не надав і не заявляв клопотання про призначення у справі експертизи об`єкта інтелектуальної власності.
Також в ході заходу його учасники визначили перспективи розвитку винахідництва, організації роботи гуртків з винахідництва на кафедрі військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби та дослідили особливості оформлення патентів України на корисні моделі та службові винаходи військовослужбовців.