Blog

21.10.2021

Члени КДКА не повинні подавати декларації – підготовлені уточнення до закону

У Закон України «Про запобігання корупції» внесуть уточнення, щоб однозначно врегулювати питання щодо обов’язків із подання декларацій членами кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА).

Відповідні зміни погоджені до законопроєкту №3602 «Про внесення змін до частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо усунення невизначеності обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», 20 жовтня погодив Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Про це повідомляє Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на своєму сайті. Голова ВКДКА Сергій Вилков, взяв участь у засіданні. Він підкреслив недопустимість фінансового контролю держави за діяльністю самоврядного інституту, і осіб, чия професійна діяльність не пов’язана із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

«Так само як, наприклад, працівників КДК нотаріату або спортивних організацій, адвокатське самоврядування не можна змушувати декларувати майно. Це в принципі суперечить цілям декларування, яке призначене для запобігання корупції серед представників влади», — підкреслила заступник голови комітету Галина Янченко.

Історія питання

У той же час ВКДКА нагадує, що наприкінці березня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції зажадало подання декларацій від членів:

  • ВКДКА та
  • дисциплінарних палат регіональних КДКА.

Відповідний лист за підписом керівника юридичного управління НАЗК вказував, що ст.3 Закону «Про запобігання корупції» в частині розуміння кола «осіб, які для цілей цього закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», включає також осіб, які ухвалюють рішення щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

У свою чергу Рада адвокатів України у рішеннях №30 і 31 вказувала на те, що:

  • розширене тлумачення Закону України «Про запобігання корупції» суперечить принципу правової визначеності,
  • може розцінюватися як втручання в роботу недержавних професійних самоврядних організацій.

Джерело

Юридичні новини України