Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про видачу та продовження обмежувального припису

15.05.2024

Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про видачу та продовження обмежувального припису

Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про видачу та продовження обмежувального припису

Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення не є безумовною підставою для застосування судом спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 711/6788/23

Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

У справі суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, не є безумовною підставою для застосування судом до нього спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Відомостей про будь-які конфлікти між заявником та заінтересованою особою та продовження вчинення  ОСОБА_2 домашнього насильства після 12 квітня 2023 року немає.

Апеляційний суд зробив мотивований висновок про те, що суд першої інстанції безпідставно виходив із наявності ризиків продовження у майбутньому домашнього насильства, зважаючи на те, що такі факти мали місце у вересні 2022 року та у квітні 2023 року, а заявниця звернулася до суду із заявою у цій справі лише у вересні 2023 року, тобто майже через п’ять місяців;

Джерело: https://tinyurl.com/4uth4f2f

Наявність підстав для видачі обмежувального припису, оскільки наведені заявницею обставини містять ознаки застосування щодо неї заінтересованою особою психологічного та фізичного насильства

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року у справі № 201/8276/23

Підставою звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису заявниця вказала те, що її чоловік ОСОБА_2 систематично чинить відносно неї психологічне та фізичне насильство.

Суди встановили, що 16 липня 2023 року відносно ОСОБА_2 складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому зазначено, що 16 липня 2023 року близько 19:00 год ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_1 у АДРЕСА_1. Цим терміновим заборонним приписом стосовно кривдника, виданим на 1 добу з 23:40 год 16 липня 2023 року до 23:40 год 17 липня 2023 року, зобов’язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Висновком спеціаліста судово-медичного експерта КП «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР Зубова О. Л. від 20 липня 2023 року № 2196 щодо обстеження ОСОБА_1 встановлено, що у неї виявлені тілесні ушкодження: синці обох нижніх кінцівок, садна правого плеча, що спричинені від дії тупого (тупих) твердого предмету (предметів), в термін, на який вказує обстежена, тобто 16 липня 2023 року. У висновку зазначено, що виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2, оскільки наведені заявницею обставини містять ознаки застосування щодо неї заінтересованою особою психологічного та фізичного насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Ураховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису у вигляді тимчасового обмеження його права перебувати у місці проживання з постраждалою ОСОБА_1 за місцем її проживання.

Джерело: https://tinyurl.com/yc3zywhu

Якщо чоловік сестри заявника не проживає спільно та не пов’язаний із ним спільним побутом та не має взаємних прав і обов’язків, такий конфлікт між учасниками справи, не може розглядатися як домашнє насильство

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 447/2402/23

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У справі, суди не звернули увагу на те, що на відносини, які виникли у заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2, не поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, оскільки останній не входить у перелік осіб, визначених у частині 2  статті 3 Закону № 2229-VIII.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ОСОБА_2, як чоловік сестри заявника, не проживає спільно з ОСОБА_1, не пов’язаний із ним спільним побутом та не має взаємних прав і обов’язків, тому конфлікт, який стався у липні 2023 року між учасниками справи, не може розглядатися як домашнє насильство в розумінні Закону № 2229-VIII та, відповідно, у даному випадку щодо ОСОБА_2 не може бути видано обмежувальний припис, передбачений статтею 26 Закону № 2229-VIII.

Джерело: https://tinyurl.com/mryfx4rr

Сам по собі факт наявності термінових заборонних приписів стосовно кривдника не може бути безумовною підставою для застосування спеціального заходу у вигляді обмежувального припису

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2023 року у справі № 447/3095/22

Сам по собі факт наявності термінових заборонних приписів стосовно кривдника не може бути безумовною підставою для застосування спеціального заходу у вигляді обмежувального припису стосовно ОСОБА_2, а також обґрунтовано звернув увагу про неможливість допущення порушення права ОСОБА_2 на користування квартирою, яка є його єдиним житлом.

У межах цієї справи заявниця не довела наявності підстав для застосування заходу втручання у право на мирне володіння майном і обмеження права заінтересованої особи на житло, співвласником якого є ОСОБА_2 і місце його проживання в якому зареєстроване, оскільки не доведено необхідність забезпечення безпеки заявниці шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як і не доведено, що таке втручання у права і свободи ОСОБА_2 є пропорційним.

Саме по собі посилання на різні постанови Верховного Суду із вказівкою про неоднакове застосування норм права у різних справах, у неподібних правовідносинах чи у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм права.

Джерело: https://tinyurl.com/428kxak5

Новини партнерів та ЗМІ