Для кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, спосіб проникнення вирішального значення не має

29.07.2021

Для кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, спосіб проникнення вирішального значення не має

7 червня 2021 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 755/7958/17 залишила без задоволення касаційну скаргу захисника, який доводив, що підзахисний не «проникав у інше приміщення».

Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 3 ст. 187 КК.

У касаційній скарзі захисник просив перекваліфікувати дії засудженого з ч. 3 на ч. 2 ст. 187 КК, виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку «проникнення у інше приміщення», зазначаючи, що вхід до приміщення фінансової установи, з якого були вилучені грошові кошти, в момент нападу був вільний.

Верховний Суд вказав, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 р. (справа № 569/1111/16-к), проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку).

При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.

Наявність режиму вільного доступу до приміщення свідчить про законність входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення та правомірне її перебування там, а отже, виключається інкримінування кваліфікуючої ознаки «проникнення», навіть якщо особа потрапила в приміщення з умислом заволодіти чужим майном.

Разом з тим, інша кримінально-правова кваліфікація має бути надана діям особи, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо). Такі дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище.

У випадках, коли при вчиненні розбою винний спрямовує свої дії на заволодіння чужим майном з житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, використовуючи погрозу застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка відповідно має такий доступ, поведінку винного слід кваліфікувати, як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187 КК), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, використовуючи особу, що діє за наявності обставин, які виключають протиправність діяння, а саме за наявності психічного примусу (ч. 2 ст. 40 КК), який виключає кримінальну відповідальність вказаної особи за вчинене.

Отже, за висновком ВС суди дійшли належного висновку про доведеність винуватості особи у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у інше приміщення, кваліфікувавши його дії за ч. 3 ст. 187 КК, оскільки засуджений шляхом вільного доступу до певного приміщення вчинив дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом без фізичного входу до нього, але шляхом застосування психічного примусу до потерпілої, яка має доступ такий доступ, передати йому грошові кошти, які зберігались у місці з обмеженим доступом, застосовуючи при цьому предмет, схожий на пістолет, тобто поєднуючи свої дії з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, тобто за вказаних обставин здійснив опосередковане проникнення до іншого приміщення.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Юридичні новини України