Blog

29.03.2024

Доданий адвокатом документ не вважається електронною копією письмового ордера через відсутність власноручного підпису

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22

Коротка історія справи:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека) про визнання протиправною і скасування постанови від 20.12.2021 серії ВМ №00003948 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, та закриття провадження у цій справі.

Рішення судів попередніх інстанцій:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2022 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року поновлено Укртрансбезпеці строк на апеляційне оскарження рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2022 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення суду першої інстанції в цій справі.

Іншою ухвалою від 24 жовтня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 01 листопада 2022 року о 10:00, про що належним чином повідомив учасників справи.

31 жовтня 2022 року позивач подав до суду клопотання про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) з тих мотивів, що додана до апеляційної скарги Укртрансбезпеки сканкопія ордеру серії ВТ №1029860, що не містить підпису адвоката, не є належним документом, який підтверджує право адвоката Доготер Оксани Георгіївни на підписання та подання апеляційної скарги від імені Укртрансбезпеки.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2022 року в цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 305 КАС України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

У касаційній скарзі Укртрансбезпека, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 01 листопада 2022 року та направити справу на новий апеляційний розгляд.

За доводами відповідача, суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга була подана представником Укртрансбезпеки – адвокатом Доготер О.Г. за допомогою підсистеми «Електронний суд», і доданий до апеляційної скарги ордер на представництво інтересів Укртрансбезпеки був підписаний кваліфікованим цифровим підписом адвоката через застосунок «Дія», що не дає підстав уважати його не підписаним. Як стверджує відповідач, висновок суду апеляційної інстанції про те, що поданий в електронній формі ордер не підтверджує повноваження адвоката на здійснення представництва, не відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права за подібних обставин, викладеному у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У частині другій статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер – це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі – Положення № 41).

Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням та повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

За приписами пункту 6 Положення № 41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Відповідно до пункту 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення № 41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов’язкових реквізитів ордера.

При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення № 41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.

Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.

Водночас відповідно до положень частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – Положення про ЄСІТС,), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення про ЄСІТС (тут і далі в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) – це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі – Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.

Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

Висновок:

Як установлено судом апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, апеляційна скарга від імені Укртрансбезпеки подана через підсистему «Електронний суд» адвокатом Доготер О.І.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Доготер О.І. додала в електронній формі до матеріалів апеляційної скарги файл із згенерованим на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України і частково заповненим бланком ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ № 1029860, який не містить особистого підпису адвоката.

Підписання вказаного ордера кваліфікованим електронним підписом адвоката через застосунок «Дія», про що Доготер О.І. зазначає у касаційній скарзі, нічим не підтверджено.

Отже, доданий адвокатом документ не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов’язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що адвокат Доготер О.І. при поданні апеляційної скарги у цій справі не підтвердила свої повноваження на її підписання, що в силу приписів пункту 2 частини першої статті 305 КАС України є підставою для закриття апеляційного провадження.

Доводи відповідача про викладення Верховним Судом іншого правового висновку за подібних обставин (постанова від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21), є безпідставними, оскільки висновки суду касаційної інстанції у вказаній справі стосувалися можливості підтвердження повноважень представника не лише нотаріально посвідченою довіреністю, а й електронним дорученням, виданим за допомогою засобів ЄСІТС. Отже, вказані висновки Верховного Суду, що загалом стосувалися іншої правової ситуації, жодним чином не спростовують висновки суду апеляційної інстанції у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права, тому відсутні підстави для зміни або скасування прийнятого ним рішення.

Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22 – https://tinyurl.com/mr4xn7tx

Новини партнерів та ЗМІ