Blog

02.11.2021

Кейс Маліневського. Суд поставив НАЗК «на місце» у питанні подання декларацій членами КДКА

На десятому році після ухвалення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» деякі українські чиновники так і не усвідомили ролі та місця самоврядного інституту адвокатури. Наприклад, представники Національного агентства з питань запобігання корупції з наполегливістю, яка достойна іншого застосування, вимагають подання декларацій від адвокатів, які входять до складу дисциплінарних комісій КДКА.

Ані позиції вчених, ані спеціальні роз’яснення від Ради адвокатів України не мали на НАЗК жодного впливу, оскільки у відомстві вперто намагаються побачити делегування функцій держави там, там втручання держави немає й бути не може.

Адвокати навіть звернулись до Верховної Ради, де вже опрацьовується проект №3602 про внесення змін до ч.5 ст.45 закону «Про запобігання корупції», з питанням щодо усунення невизначеності обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Але, попри все це, НАЗК запустила механізм «правозастосування», в рамках якого до КДКА регіонів почали надходили запити на списки членів дисциплінарних палат, після чого окремі адвокати почали отримувати вимоги щодо подання декларацій.

Поставити крапку в цій справі вдалося тільки Окружному адміністративному суду м. Києва, який у справі  №640/16390/21 від 27 жовтня 2021 року задовольнив позов члена КДКА Київської області Олега Маліневського щодо наступного:

  • визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення Маліневського Олега Миколайовича, як суб’єкта декларування згідно із статтею 3 Закону України “Про запобігання корупції”, а саме особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення Маліневському Олегу Миколайовичу повідомлення від 12.05.2021 №47-02/31483/21;
  • визнати протиправним та скасувати повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.05.2021 №47-02/31483/21;
  • визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зобов’язання Маліневського Олега Миколайовича подати декларацію особи, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України “Про запобігання корупції”.

Крім того, в рішенні чітко прописується, чому саме адвокати не є суб’єктами декларування:

«Відповідно до статті 131-2 Конституції України незалежність адвокатури гарантується.

Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012.

Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, адвокатура, як незалежний інститут громадянського суспільства, є спеціально уповноваженим недержавним професійним правозахисним інститутом, однією з функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги, зокрема, при вирішенні справ у судах чи інших державних органах.

При цьому, діяльність адвокатури не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а оскільки адвокатська діяльність є незалежною, державні органи не можуть втручатись в її роботу».

Під час розгляду справи Маліневського ОАСК дослідив спірну ситуацію й з точки зору конституційного права. Зокрема, нагадується, що у рішенні від 06.06.2019 р. №3-р/2019 Конституційний Суд дійшов висновку, що «покладення на особу, яка не уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов’язку декларування відповідно до вимог закону може розглядатися як втручання у приватне (особисте) та сімейне життя цієї особи, а тому таке втручання має здійснюватися з дотриманням вимог Конституції, що має найвищу юридичну силу».

Конституційний Суд також наголосив “на важливості вимог визначеності, ясності та недвозначності юридичної норми. Бо інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування в правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі” (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5 мотивувальної частини Рішення від 22.09.2005 р. №5-рп/2005). Конституційний Суд також зазначив, що будь-які обмеження прав на свободу об’єднання, у тому числі покладання на громадян додаткових обов’язків у зв’язку з реалізацією цього конституційного права, повинні встановлюватись законом (доступним, передбачуваним і сформульованим з достатньою точністю); мати одну чи кілька легітимних цілей; бути потрібними в демократичному суспільстві, тобто зумовленими “нагальною суспільною потребою”; відповідати принципу пропорційності.

Врешті-решт, на думку КСУ, якщо юридичні конструкції норм права (дефініції, диспозиції), які не дають змоги їхнім адресатам — фізичним особам, що провадять діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, чітко з’ясовувати свої обов’язки щодо подання декларації, повною мірою визначати свою поведінку та передбачати наслідки своїх дій, це в окремих випадках може призвести до довільного тлумачення положень законів органами державної влади. А відтак – і спричинити сваволю в притягненні фізичних осіб до юридичної відповідальності, зумовити настання для них інших негативних правових наслідків.

З точки зору справедливого вирішення спору не менш важливо й те, що ОАСК в своєму рішенні чітко розтлумачив, що дисциплінарні комісії, створені відповідно до статті 71 Закону України “Про державну службу”, не мають нічого спільного з КДКА (окрім назви «дисциплінарна комісія»), бо дія Закону України “Про державну службу” не поширюється на адвокатів.

Звичайно, що рішення суду ще може бути оскаржене до апеляційної інстанції, але як зазначив сам Олег Маліневський на своїй сторінці у Фейсбук, це «логічна, але така необхідна перемога адвокатури, верховенства права та здорового глузду. Спроба підкорити адвокатів з боку НАЗК провалюється. Правове мислення перемагає політичний хайп».

Сергій Козлов

Юридичні новини України