Конфлікт інтересів: про що має пам’ятати адвокат?

17.05.2024

Конфлікт інтересів: про що має пам’ятати адвокат?

Під час вебінару «Конфлікт інтересів в адвокатській діяльності», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, представник Хмельницької області у ВКДКА Валентин Лучковський докладно проаналізував визначення конфлікту інтересів крізь призму положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Хартії основних принципів європейської адвокатської професії.

На прикладах з практики адвокат розглянув види конфлікту інтересів за суб’єктним складом, а саме:

  1. Між інтересами клієнтів адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання);
  2. Між особистими інтересами адвоката, членів його сім’ї, близьких родичів, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, учасником якого є адвокат, та інтересами клієнта.

Валентин Лучковський підкреслив, що кожен адвокат, приймаючи рішення про укладення договору про надання правової допомоги з клієнтом щодо його захисту або представництва, повинен впевнитися, що у справі відсутній конфлікт інтересів у розумінні відповідних норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

Таким чином, адвокат має оцінити, чи наявна суперечність між:

  • його особистими інтересами, членів його сім’ї, близьких родичів адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, учасником якого є адвокат, та інтересами клієнта;
  • між його клієнтами, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими,
  • а також чи може така суперечність вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Обов’язок визначення та повідомлення клієнту/клієнтам про виникнення конфлікту інтересів або обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів, передбачений статтями 16, 39 Правил адвокатської етики та статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Заборона на укладення договору про надання правової допомоги при конфлікті інтересів визначена у статті 28 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статтях 9, 20 та 39 Правил адвокатської етики.

Спікер зазначив, що у разі наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів, адвокат повинен:

  1. На стадії прийняття доручення:
  • повідомити клієнту про наявність обставин, які можуть вплинути на виникнення конфлікту інтересів;
  • відмовитись від прийняття доручення клієнта або укласти договір про надання правової допомоги за умови наявності письмової згоди клієнта (клієнтів) та при відсутності заборон, встановлених процесуальним законодавством.
  1. У процесі виконання доручення клієнта:
  • повідомити клієнту (клієнтам) про виникнення (можливість виникнення) конфлікту інтересів;
  • при відсутності заборон, встановлених процесуальним законодавством, отримати письмову згоду клієнта (клієнтів); або розірвати договір про надання правової допомоги з клієнтом (клієнтами)
  1. Після виконання доручення клієнта:
  • відмовитись від укладення договору із потенційним клієнтом, якщо є вірогідність виникнення конфлікту інтересів між цим потенційним клієнтом та клієнтом, якому раніше надавалась правова допомога;
  • отримати письмову згоду клієнта, якому раніше надавалась правова допомога та письмову згоду потенційного клієнта до моменту укладення договору.

Валентин Лучковський зазначив, що з метою попередити наслідки можливого конфлікту інтересів слід отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. Заява має містити інформацію, що клієнт розуміє наявність потенційної можливості виникнення конфлікту інтересів між ним та конкретним клієнтом/клієнтами адвоката або самим адвокатом.

При цьому слід чітко розрізняти згоду клієнта на розголошення конфіденційної інформації та згоду клієнта на наявність конфлікту інтересів. Оскільки наявність згоди клієнта на розголошення адвокатом конфіденційної інформації не дає йому право без письмової згоди клієнта на наявність конфлікту інтересів, використовувати цю інформацію саме з тієї причини, що принцип уникнення конфлікту інтересів забезпечує не збереження/можливість поширення конфіденційної інформації, а об’єктивність та неупередженість адвоката, а також можливість вчинення або невчинення ним певних дій.

Лектор окремо зупинився на питанні розірвання або відмови адвоката від виконання договору про надання правової допомоги при виникненні конфлікту інтересів.

Зокрема, за відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами (стаття 9 Правил адвокатської етики)

У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил адвокатської етики, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів), та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації (стаття 34 Правил адвокатської етики).

Адвокат має право відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання БПД, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в порядку передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання БПД, виходячи із загальних принципів і підстав, передбачених цими Правилами і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокат зобов’язаний відмовитись від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання БПД, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в порядку передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання БПД у випадку, коли, прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту (стаття 41 Правил адвокатської етики).

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/5dkjnhw7

Новини партнерів та ЗМІ