Blog

30.09.2021

Наявність у матеріалах справи актів про розмір збитків не дає підстав для висновку про доведеність заподіяння збитків та їх розмір

21 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №394/710/17 відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ, яке наполягало на відшкодуванні збитків, що виникли через неможливість використання орендованої землі.
 
Товариство звернулося до суду з позовом до власниці орендованої ним земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі, у якому вказувало, що відповідачка самовільно засіяла земельну ділянку, створивши умови, за яких ТОВ не могло посіяти на земельній ділянці соняшник, і, як наслідок, позивач недоотримав насіння соняшника.
 
Відповідачка звернувся до ТОВ із зустрічним позовом про визнання недійсним і скасування договору оренди земельної ділянки.
 
Рішенням районного суду позов ТОВ задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено з тих мотивів, що власниця земельної ділянки, порушивши умови договору, почала сама використовувати земельну ділянку, яку передала в оренду позивачу. Таким чином вона заподіяла ТОВ збитки, які підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.
 
Апеляційний суд рішення районного суду в частині задоволення позову ТОВ скасував, ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначивши, що в наданих ТОВ доказах щодо розміру збитків не відображено суму, яку повинно бути виплачено власнику земельної ділянки як орендну плату за користування земельною ділянкою. Також у розрахунку збитків не відображено застосування Методики визначення розміру шкоди, а сам акт не містить жодних розрахунків, що стали підставою для визначення суми збитків.
 
Розглянувши касаційну скаргу ТОВ Верховний Суд вказав, що аналіз ст.ст. 525, 651 ЦК України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.
 
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16 травня 2018 р. у справі №420/504/16-ц.
 
У спірному договорі оренди землі визначено випадки припинення договору, зокрема однією з умов розірвання договору в односторонньому порядку є письмова заява. Цей пункт договору є чинним та у встановленому законом порядку недійсним його не визнано.
Апеляційний суд установив, що власниця земельної ділянки рекомендованим листом надіслала ТОВ письмову заяву про розірвання в односторонньому порядку договору оренди, яку Товариство отримало.
 
Ураховуючи викладене, Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що для задоволення позовної вимоги ТОВ про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою підстави відсутні, оскільки вирішення цього спору залежить від наслідків розгляду заяви про розірвання договору,  а сам по собі факт наявності в матеріалах справи актів з визначення розміру збитків не дає підстав для висновку про доведеність позивачами завданих їм збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
 
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 листопада 2018 р. у справі №692/1276/14-ц, від 13 грудня 2018 р. у справі №692/231/16-ц, від 19 лютого 2020 р. у справі №701/660/17.
 
Отже, Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Товариства.
 
Новини партнерів та ЗМІ