Незалежна професійна діяльність в умовах пандемії коронавірусу COVID-19

27.01.2021

Незалежна професійна діяльність в умовах пандемії коронавірусу COVID-19

Автор: Марина Худенко, адвокат,

член Комітету цивільного права та процесу

Ради адвокатів Київської області

 

В березні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу пандемією. Майже всі країни почали приймати заходи, покликані на запобігання поширенню цієї хвороби. Україна теж прийняла низку нормативно-правових актів, які суттєво вплинули на здійснення господарської діяльності та функціонування економіки [1, с. 172 – 180].

Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211 забороняла діяльність суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів. Це особливо вплинуло на суб’єктів господарювання, які надавали різноманітні послуги.

Як і будь-яка економічна діяльність, що зазнала змін в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, незалежна професійна діяльність не є виключенням. Оскільки особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, законодавством не визначені як суб’єкти господарювання, то вони, здебільшого, продовжували здійснювати свою діяльність.

До прикладу, нотаріуси продовжували працювати, але з певними обмеженнями [2]. Нотаріальна палата України рекомендувала їм вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії, пов’язані із пропуском передбачених законодавством строків, приймати громадян за попереднім записом, консультувати телефоном та онлайн, працювати в масках та рукавичках, дезінфікувати приміщення та здійснювати інші профілактичні заходи [3, с. 5].

Що ж стосується адвокатів, то одним з основних напрямів надання правової допомоги є представлення інтересів клієнта в суді. З початком пандемії надавати таку допомогу стало дещо складніше. Це пов’язано з тим, що більшість суддів переносять засідання на наступний рік або наполягають на розгляді справ без участі сторін. Також не останню роль зіграло і місцезнаходження судів. Місце роботи адвоката та місце проживання (місцезнаходження) клієнта досить часто не співпадає з регіоном в якому знаходиться необхідний суд.

Наприклад, апеляційні адміністративні суди утворені за округами і можуть включати декілька областей. Зокрема Шостий апеляційний адміністративний суд включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ і знаходиться в Києві [4]. Вищий антикорупційний суд (далі – ВАКС) один на всю країну і теж знаходиться в Києві. Під час карантину, коли було обмежено доступ до громадського, міжміського та міжобласного транспорту, адвокати, як і інші учасники судового процесу, відчували об’єктивні перешкоди в тому щоб прибувати на судові засідання в інших регіонах. Проте деякі судді ВАКС вирішили, що карантин не перешкода і звернулися з дисциплінарними скаргами на таких адвокатів [5]. Адвокатам доводилося боротися не лише за права клієнтів, а й за свої.

Незалежна професійна діяльність не є підприємницькою діяльністю, але вона теж адаптується під умови ринку. Наприклад, адвокати та нотаріуси, враховуючи ситуацію в країні, почали більше консультувати онлайн та, по можливості, виконувати свою роботу дистанційно. Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, стикнулись з суттєвим зменшенням кількості клієнтів і, відповідно, зі зниженням доходів від своєї діяльності.

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не можуть уникати значних витрат на здійснення своєї діяльності. Вони виплачують заробітну плату своїм помічникам, сплачують регулярні внески на утримання органів професійного самоврядування та податки, витрачаються на маски, рукавички, антисептики тощо.

Також вони регулярно сплачують орендну плату за приміщення, які використовують для здійснення своєї діяльності. В питаннях орендної плати орендодавці не роблять жодних виключень для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. І як влучно підмітила О.В. Мікічурова, приватні орендодавці здебільшого орієнтуються на ринок і реальний попит на свою нерухомість, тому часто відмовляють у наданні знижок або відстроченні платежів для орендарів, що частково обмежені у своїй діяльності в період карантину [6, с. 56].

Варто зазначити, що уряд нормативно закріпив можливість надання допомоги суб’єктам господарювання. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» від 22 квітня 2020 р. №329 надавала можливість фізичним особам-підприємцям отримати виплати допомоги на дітей віком до 10 років. Звісно довго така «щедрість» не тривала і порядок виплати втратив чинність на підставі іншої Постанови Кабміну від 22 липня 2020 р., але декілька місяців отримувати допомогу можна було.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 квітня 2020 р. № 306 також надає можливість фізичній особі-підприємцю отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

Проте особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не є фізичними особами-підприємцями. Законодавча невизначеність їх правового статусу не дозволяє їм претендувати на таку допомогу.

Слід зазначити і про позитивні законодавчі зміни, що торкнулися осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 р. № 533-IX передбачав для них тимчасове звільнення від нарахування та сплати ЄСВ на період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Як слушно зазначають І.М. Вагнер та І.І. Демко: хоч Уряд України і пом’якшив зовнішній тиск на бізнес, це не суттєво вплине на загальне зниження ділової активності та не компенсує суттєвої втрати прибутків [7, с. 62]. Це ж саме можна сказати і про незалежну професійну діяльність.

Пандемія та карантинні обмеження внесли свої особливості в діяльність осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Проте законодавець та уряд не надали їм тієї підтримки, яка була надана іншим самозайнятим особам. Незважаючи на різну мету діяльності осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичних осіб-підприємців, витрати на їхню діяльність є однаково значними (при цьому податкове навантаження на перших є навіть більшим). Тому особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не повинні зазнавати законодавчої дискримінації в порівнянні з іншими самозайнятими особами, особливо в умовах COVID-19.

Список використаних джерел:

  1. Попова Л. М. Особливості адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів підприємництва в умовах пандемії коронавірусу COVID-19. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2020. № 1 (89). С. 172-186.
  2. Нотаріуси продовжують працювати і під час карантину. URL: https://buh.ligazakon.net/ua/news/194240_notarusi-prodovzhuyut-pratsyuva… (дата звернення: 10.11.2020).
  3. Шешуряк Ю. В умовах карантину. Нотаріат України. 2020. № 1-2 (36-37). С. 4 – 7.
  4. Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах: Указ від 29 грудня 2017 р. № 455/2017 / Президент України. URL: https://www.president.gov.ua /documents/4552017-23394 (дата звернення: 10.11.2020).
  5. ВАКС став ініціатором необґрунтованих скарг на адвокатів під час карантину. URL: https://unba.org.ua/news/5730-vaks-stav-iniciatorom-neobruntovanih-skarg… (дата звернення: 10.11.2020).
  6. Мікічурова О.В. Орендна плата для підприємців України у період пандемії COVID-2019: правовий аспект. Dictum Factum. 2020. № 1 (6). С. 54 – 57.
  7. Вагнер І. М., Демко І.І. Вплив COVID-19 на економічний розвиток малого i середнього бізнесу в Україні. Вісник Університету банківської справи. 2020. № 1. С. 59–66. DOI: https://doi.org/10.18371/2221-755×1(37)2020208208

 

Джерело: Системи галузей права в умовах глобальних екологічних викликів: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27 листопада 2020р., м. Київ).

 

Юридичні новини України