.jpg)
П’ятий апеляційний адміністративний суд оприлюднив правову позицію КАС ВС щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
«КАС ВС зазначив, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Отже, витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що питання порядку заповнення банківських реквізитів регулюється постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 №22, пунктом 3.7 якої передбачено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Наведена норма, що регулює порядок заповнення банківських документів, а також положення КАС України, не встановлюють обов`язок зазначення номеру справи при здійсненні оплати за надані послуги.
Оскільки позивач, здійснюючи платіж, зазначив основні дані (зокрема назва послуги, повну інформацію про договір та акт), які в сукупності надають можливість ідентифікувати платіж як такий, що здійснений за наслідками надання правової допомоги у цій справі, таким чином не нівелюється право позивача на відшкодування витрат. Подібний підхід щодо застосування норм права був застосований Верховним Судом в постанові від 01.09.2020 у справі №640/6209/19.
До того ж, та обставина, що вказаний у акті прийняття-передачі наданих послуг перелік юридичних послуг наведений без зазначення затраченого часу на виконання таких робіт також не є обставиною, яка вказує про безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінювався в залежності від витраченого адвокатом часу. Схожий висновок був викладений у постанові ВС від 28.12.2020 у справі №640/18402/19», — йдеться у повідомленні.
Повний текст постанови КАС ВС від 04.06.2021 у справі №380/887/20.