У 2023 році ЄСПЛ постановив 130 рішень у справах проти України: про що ці справи

22.02.2024

У 2023 році ЄСПЛ постановив 130 рішень у справах проти України: про що ці справи

25 січня 2024 року вийшов статистичний звіт Європейського суду з прав людини за результатами роботи у 2023 році. Оглянемо детальніше  звіт та винесені рішення проти України за статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та статтею 10 Конвенції (свобода вираження поглядів).

Основні тези

Відповідно до статистики ЄСПЛ за 2023 рік, загалом протягом року Суд отримав 34650 заяв (у 2022 році їх було 45500). Це — найменший показник за останні 10 років. Серед них 2531 заяву подано проти України.

Однак буде неправильно вважати це свідченням високого рівня порушень прав людини в Україні. Середня кількість поданих заявок на 10 000 жителів становить 0,41, а в України — 0,56. Для порівняння, кількість поданих заявок на 10 000 жителів у Польщі становить 0,5, у Молдові — 2,6, у Бельгії — 1,13, у Естонії — 0,75. Тож наш показник не назвеш надзвичайно високим порівняно з іншими країнами.

У 2023 році Суд розглянув 38260 заяв, з яких 67% визнав неприйнятними, і лише щодо 18% Суд виніс рішення. Тобто з 38260 заяв рішення винесено за 6931 заявам. У 2022 році 79% заяв були визнані неприйнятними, а у 2021 році — 76%. Тобто рівень відмов уже традиційно високий. Причина в тому, що більшість заяв не відповідають критеріям прийнятності суду: порушено шестимісячний строк подання заяви до Суду, заявник не вичерпав національних засобів правового захисту або ж не обґрунтував яке саме право, передбачене Конвенцією, у який саме спосіб порушене державою. Суд навіть підготував спеціальний Практичний посібник щодо прийнятності заяв, покликаний допомогти заявникам.

За 6931 заявами у 2023 році винесено 1014 рішень — частину заяв об’єднали через схожість їхнього предмета. У справах проти України винесено 130 рішень, з яких у 123 Суд визнав щонайменше одне порушення статті Конвенції. За кількістю таких рішень ми стали другими серед усіх країн-членів Конвенції. При цьому в одному рішенні може бути зафіксовано порушення одразу кількох статей Конвенції.

Перше місце за кількістю винесених рішень у російської федерації: їх 217. І хоча росія перестала бути учасницею Конвенції через шість місяців після її виключення з Ради Європи 16 вересня 2022 року, вона все ще має юридичне зобов’язання виконувати рішення Суду щодо заяв, які були подані на розгляд Суду до 16 вересня 2022 року.

Третє місце за кількістю винесених рішень посідає Туреччина (78 рішень), четверте — Румунія (74 рішення), п’яте — Італія (52 рішення).

У винесених рішеннях проти України зафіксовано:

  • 7 порушень статті 2 Конвенції (в частині позбавлення права на життя та відсутності ефективного розслідування);

  • 50 порушень статті 3 Конвенції (в частині відсутності ефективного розслідування та нелюдського, такого, що принижує гідність, поводження);

  • 77 порушень статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність);

  • 50 порушень статті 6 Конвенції (в частині права на справедливий суд та надмірної тривалості провадження);

  • 13 порушень статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя);

  • 5 порушень статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів);

  • 1 порушення статті 11 Конвенції (свобода зібрань та об’єднань);

  • 56 порушень статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту);

  • 1 порушення статті 14 Конвенції (заборона дискримінації);

  • 7 порушень статті 1 Додаткового протоколу (захист права власності);

  • 2 інші порушення статей Конвенції.

Загалом же у 2024 році на розгляді в Суді перебуває майже 68500 справ проти держав-сторін Конвенції. З них — 8737 справ проти України, що складає 12,8 % від загальної кількості заяв.

Тенденція останніх 10 років

На основі статистичних звітів ЄСПЛ розглянемо, як змінювалась кількість поданих заяв проти України та кількість винесених рішень. Окремо проаналізуємо справи за статтями 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції, у сфері реалізації яких ЦЕДЕМ забезпечує експертизу.

Діаграма

Ми бачимо загальну тенденцію до зменшення кількості заяв до Європейського суду з прав людини, поданих проти України. Її можна пов’язати із переоцінкою місця та ролі Суду. Українці раніше сприймали його як четвертий рівень судової системи, а зараз дедалі більше усвідомлюють його дійсну роль: встановлювати факти порушення державами своїх зобов’язань за Конвенцією.

Діаграма

Діаграма

Водночас бачимо іншу чітку тенденцію: збільшення кількості рішень, які Суд виніс за заявами проти України. Це позначається і на зростанні кількості рішень, де зафіксовано порушення зобов’язань за статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та статтею 10 Конвенції (свобода вираження поглядів).

Рішення у 2023 році за статтями 8 та 10 Конвенції

Серед 130 винесених рішень у справах проти України Суд встановив 13 порушень статті 8 Конвенції та 5 порушень статті 10 Конвенції. Відповідні рішення наведені у таблицях нижче.

Рішення Суду у 2023 році, в яких встановлено порушення Україною статті 8 Конвенції

Рішення ЄСПЛ

Дата подачі заяви

Дата рішення

Детальніше

CASE OF TERESHCHENKO v. UKRAINE 

05.08.2020

19.10.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF POGREBNYY AND OTHERS v. UKRAINE

15.11.2004

19.10.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF OKSUZOGLU v. UKRAINE

10.11.2018

31.08.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF GOLOVIN v. UKRAINE

23.09.2018

13.07.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF MEMULAKAN AND MARKIV v. UKRAINE

24.11.2014

01.06.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF BAHAROV v. UKRAINE

21.05.2019

04.05.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF LYAKH v. UKRAINE

04.10.2019

04.05.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF BOGDANOV v. UKRAINE

12.06.2020

04.05.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF MAYBORODA v. UKRAINE

15.03.2007

13.04.2023

Аналіз справи від ЦЕДЕМ

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF DUBAS v. UKRAINE

09.11.2020

09.03.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF PLESHKOV AND PLESHKOVA v. UKRAINE

13.01.2020

09.03.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF KLYMENKO v. UKRAINE

07.02.2014

02.03.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF MUKOVOZ v. UKRAINE

12.03.2011

12.01.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF OVCHARENKO AND KOLOS v. UKRAINE

20.05.2015,

02.07.2015 (об’єднано дві заяви)

12.01.2023

Переклад Міністерства юстиції України

 

Рішення Суду у 2023 році, в яких встановлено порушення Україною статті 10 Конвенції

Рішення ЄСПЛ

Дата подачі заяви

Дата рішення

Детальніше

CASE OF EASTERN UKRAINIAN CENTRE FOR PUBLIC INITIATIVES v. UKRAINE

21.02.2013-27.01.2015 (об’єднано 14 заяв, поданих протягом періоду)

05.10.2023

Огляд справи від ЦЕДЕМ

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF AVRAMCHUK v. UKRAINE

14.10.2013

05.10.2023

Огляд справи від ЦЕДЕМ

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF ZHOKH v. UKRAINE

16.04.2013

28.10.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF VOLODYMYR TORBICH v. UKRAINE

02.02.2013

13.07.2023

Переклад Міністерства юстиції України

CASE OF UDOVYCHENKO v. UKRAINE

17.06.2014

23.03.2023

Стислий переклад рішення

Висновки

Велику кількість звернень до Європейського суду з прав людини від наших громадян можна пояснити значною роллю, яку українці відводять суду: місце, де можна відновити справедливість. Тому не варто вважати її об’єктивною оцінкою ситуації з правами людини в державі. Є й інші об’єктивні причини — українців (а отже, і потенційних заявників) чисельно більше, ніж громадян більшості країн-підписантів Конвенції.

Водночас кількість заяв на 10 тисяч громадян у нас лише дещо перевищує середній показник держав-учасниць Конвенції. А загальний рівень підготовки заяв до ЄСПЛ та їхня обґрунтованість залишаються доволі низькими.

Хоча звернень все ще багато, є тенденція до зменшення кількості заяв до ЄСПЛ, поданих проти України. Її можна пояснити тим, що громадяни дедалі рідше вважають Суд вищою інстанцією, де нібито можна оскаржити рішення української Феміди. Насправді ж Суд встановлює, чи порушила держава свої зобов’язання за Конвенцією.

Кількість рішень за статтями 8 та 10 Конвенції залишається незначною, хоч і демонструє тенденцію до збільшення (пропорційно до загальної кількості рішень). Це зростання може свідчити, що українці стали більш обізнаними і кваліфікованими, коли йдеться про звернення до ЄСПЛ (зокрема, юрисдикцію Суду, прийнятність заяв, порядок звернення тощо).

Водночас наголосимо на «відкладеному ефекті» прийнятих рішень, адже ухвалені у 2023 році рішення стосувалися заяв, поданих у 2007–2020 роках. Тому з минулорічних рішень не можна робити висновок про ситуацію з правами людини саме у 2023 році.

Автор: Дмитро Воюта
юрист з медійного права та захисту персональних даних напряму “Незалежні медіа” Центру демократії та верховенства права

Джерело

Новини партнерів та ЗМІ