ВС нагадав, коли висновок судово-медичної експертизи визнається недопустимим доказом

29.09.2021

ВС нагадав, коли висновок судово-медичної експертизи визнається недопустимим доказом

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу №582/445/20, в якій досліджував питання визнання висновку судово-медичної експертизи недопустимим доказом.

Обставини справи
 
З матеріалів справи відомо, що чоловік спільно з іншими громадянами перебували у приміщенні кухні будинку, де розпивали спиртні напої. Пізніше вони пішли відпочивати до сусідньої кімнати та продовжили вживати спиртні напої, проте, через образу нецензурними словами між ними виникла сварка, під час якої чоловік, діючи умисно, кулаком правої руки вдарив два рази в обличчя товаришу, від чого останній не втримався та впав на підлогу.
 
Не чинячи опору, він піднявся та пішов відпочивати до сусідньої кімнати. Прокинувшись на наступний день, він продовжив з товаришами вживати спиртні напої,  внаслідок чого останній сп’янів та приліг на диван відпочивати.
 
Згодом чоловік вирішив розбудити сплячого товариша, щоб той займався по господарству, але останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знову став висловлюватися нецензурною лайкою на адресу присутніх та особисто до нього, який на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс йому близько трьох ударів кулаком правої руки в обличчя та двох ударів у ділянку грудної клітини, після чого повернувся до столу та продовжив вживати спиртні напої.
 
Через деякий час потерпілий встав з дивану та вийшов з будинку на вулицю. Після закінчення вживання спритного чоловік вийшов з будинку, де на території двору виявив лежачого на землі обличчям до низу потерпілого та покликав на допомогу. Після того, як потерпілого перевернули на спину, останній став знову висловлюватися нецензурними словами, у відповідь на що чоловік кулаком наніс йому близько трьох ударів в область грудної клітини та спільно з іншими особами занесли до будинку, де поклали на диван.
 
У подальшому, не перевіряючи стан потерпілого та не надаючи йому медичної допомоги, вони залишили вказане домоволодіння. Від отриманих травм голови, грудної клітки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, потерпілий помер в реанімаційному відділенні.
 
Вироком місцевого суду чоловіка було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
 
У касаційній скарзі касатор звертав увагу на недопустимість висновку судово-медичної експертизи трупа, оскільки у порушення ст. 163 КПК України слідчий та прокурор не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого. При цьому є безпідставними посилання апеляційного суду в ухвалі, що вказані медичні картки були надані слідчому потерпілою, оскільки зазначене спростовується матеріалами кримінального провадження. 
 
Розглядаючи справу, ВС підкреслив, що з вказаними доводами суд апеляційної інстанції не погодився та зазначив, що потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки до суду, але й слідчому. Крім цього вказав, що виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно ст. 91 КПК України належать до предмету доказування.
 
Втім, колегія суддів погодилася з доводами касаційної скарги, що поза увагою апеляційного суду залишилась та обставина, що у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що потерпіла надавала слідчому чи прокурору будь-які медичні довідки для долучення їх до матеріалів кримінального провадження, як і не вбачається відомостей щодо звернення останніх у порядку ст. 164 КПК України з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до медичних карт стаціонарного хворого.
 
Таким чином, судом апеляційної інстанції не надано вичерпної відповіді на вказаний довід апеляційної скарги, при цьому належним чином не з`ясовано, яким чином в провадженні експерта для проведення експертного дослідження опинилася медична карта стаціонарного хворого.
 
З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
 
Новини партнерів та ЗМІ