ВС роз’яснив, коли проведення слідчого експерименту належить розцінювати як допит

02.08.2021

ВС роз’яснив, коли проведення слідчого експерименту належить розцінювати як допит

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст. 95 КПК.

На цьому наголосила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ВС у справі № 489/5879/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловіки, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей проникли до підсобного приміщення (сховища), яке розташоване у 1-му під’їзді будинку, викрали належне потерплому майно, а саме: 2 велосипеди на загальну суму 7200 грн, після чого зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Надалі один з чоловіків, діючи повторно та за попередньою змовою з іншими особами, за аналогічних обставин шляхом зламу замка вхідних дверей проник до того ж підсобного приміщення (сховища), звідки викрав належне потерпілому майно, на загальну суму 3650 грн.

За вироком місцевого суду чоловіка визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду та виключив з мотивувальної частини рішення посилання суду на протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні; довідку до протоколу за результатами спостереження за особою у кримінальному провадження, як на докази винуватості. В іншій частині вирок суду першої інстанції було залишено без змін.

У касаційній скарзі касатор, зокрема, зазначав, що місцевий суд усупереч вимог КПК поклав в основу вироку недопустимі докази – результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Розглядаючи справу, Верховний Суд нагадав, що відповідно до висновку, викладеному у постанові об’єднаної палати Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17, проведення слідчого експерименту у формі, що не мітить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст. 95 КПК.

Оскільки у ході слідчого експерименту підозрювані на місці показали та розповіли про обставини та механізм вчинення крадіжок, а також вказали місце, де у подальшому вони продали викрадені велосипеди, місцевий суд обґрунтовано поклав вказані протоколи слідчих експериментів, які є належними і допустимими, в основу вироку.

Крім того, місцевий суд поклав в основу вироку результати проведення НСРД, які отримано з порушенням вимог ч.12 ст. 290 КПК. Та вказане порушення усунув апеляційний суд, виключивши зазначені докази (результати НСРД), визнавши їх недопустимими.

А у решті дійшов висновку про достатність доказів на підтвердження визнання особи винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, навівши відповідні мотиви своїх висновків, з якими погоджується Верховний Суд.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Джерело

Новини партнерів та ЗМІ