15 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська ОТБ» (далі – ТОВ «Ковельська ОТБ»), третя особа – Ковельська районна рада, про припинення права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею.
Позовна заява мотивована тим, що використання спірної земельної ділянки в комерційних цілях без сплати земельного податку порушує інтереси територіальної громади міста Ковеля та, зокрема, інтереси позивача як члена цієї громади.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Додатковою постановою апеляційного суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ковельська ОТБ» 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, урахувавши той факт, що розпорядження голови районної ради та рішення районної ради, на підставі яких виданий державний акт на право постійного користування ТОВ «Ковельська ОТБ» спірною земельною ділянкою, є чинними та не скасовані, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Крім цього, ОСОБА_1 просила припинити право відповідача на постійне користування спірною земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акта, хоча закон не передбачає такої підстави для припинення права користування землею.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив про те, що відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на таку допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Частково задовольняючи заяву ТОВ «Ковельська ОТБ» та стягуючи на його користь із позивача витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд врахував обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт, їх вартість, з чим також погодився Верховний Суд.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №159/583/19 (провадження №61-10459св20) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97700586.