Blog

26.01.2021

Зміна колегії суддів є підставою для початку нового судового розгляду, якщо сторона захисту заперечує проти продовження розгляду у складі нової колегії

24 листопада 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/17740/16-к призначив новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки місцевий суд після заміни суддів у колегії не розпочав судовий розгляд спочатку.

Після надходження обвинувального акта щодо особи до місцевого суду для його розгляду було визначено колегію суддів. У цьому складі колегії суддів було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Пізніше учасникам судового провадження було повідомлено про зміну складу колегії суддів, а потім розпочато судовий розгляд у зміненому складі суду. Під час судового розгляду прокурором було оголошено обвинувальний акт, потерпілою – цивільний позов, судом було встановлено особу обвинуваченого, а також порядок дослідження доказів, проведено допит потерпілої. Після цього суд оголосив перерву для виклику свідків.

У наступному судовому засіданні учасникам провадження знову повідомлено про зміни в складі колегії. Суд також поставив на обговорення учасникам судового провадження питання щодо можливості продовження судового розгляду в новому складі колегії суддів.

Прокурор не заперечував проти продовження судового розгляду. Натомість сторона захисту наполягала на тому, щоб судовий розгляд розпочати спочатку. Вислухавши думку сторін, та з огляду на заперечення сторони захисту, суд дійшов висновку про необхідність розпочати судовий розгляд спочатку, про що було постановлено усну ухвалу, яку занесено до журналу судового засідання. У зв’язку з таким рішенням суд оголосив перерву.

Однак всупереч прийнятому рішенню суд під час наступного засідання фактично продовжив розгляд, перейшовши до допиту свідків.

Вироком суду, залишеним без змін апеляційного суду, особу засуджено за ч. 1 ст. 115ч. 2 ст. 185 КК України.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що місцевий суд допустив істотні порушення кримінального процесуального закону, оскільки всупереч положенням ст. 319 КПК України після заміни суддів у колегії не розпочав судовий розгляд спочатку, на чому наполягала сторона захисту.

Верховний Суд вказав, що процесуальні дії, які проведено в судовому засіданні (оголошення обвинувального акта та цивільного позову (ч.ч. 23 ст. 347 КПК), роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення (ст. 348 КПК), визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК), а також допит потерпілої в порядку ст. 353 КПК повторно не здійснювалися після заміни судді, на чому наполягала сторона захисту, а показання потерпілої в подальшому були використані для обґрунтування вироку.

Тим самим місцевий суд усупереч вимогам процесуального закону здійснив розгляд кримінального провадження з істотним порушенням положень, що забезпечують незмінність складу суду та повноту судового розгляду всіма суддями колегії.

Апеляційний суд, перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, та дійшовши висновку, що допущені судом першої інстанції порушення вимог ст. 319 КПК не є підставою для скасування вироку місцевого суду, навів в ухвалі необґрунтовані і суперечливі мотиви.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юридичні новини України