Чим цікава Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18?
Велика Палата Верховного Суду в цій постанові уточнила, а точніше суттєво оновила підходи до питання обрання ефективних способів захисту прав.
При підготовці позову в 2018 року Університет виходив з існуючих на той момент підходів до визначення ефективних та правильних способів захисту порушеного права. Так, ще Верховним Судом України (в постанові від 17.02.2016 по справі № 6-2407цс15) було визначено, що умовою застосування віндикаційного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. До речі, аналогічний підхід до віндикації мала Велика Палата Верховного Суду, про що зазначено в п.114 Постанови від 18.12.2019 по справі № 522/1029/18.
Натомість в Постанові від 31.01.18 по справі №43/83 та в Постанові від 26.06.2018 по справі №911/5039/14 Касаційний Господарський Суд у складі Верховного Суду, дійшов висновку про те, що за аналогічних умов, ефективним способом захисту права є визнання права власності на результати інвестиційної діяльності.
У справі ж № 910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду визнала ефективним способом захисту права саме віндикаційний позов, а не визнання права власності на нерухоме майно, незважаючи на те, що між сторонами спору існували договірні відносини (інвестиційний договір).
Отже, незважаючи на те, що в самій Постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 не вказано про відступлення від правових висновків, можна констатувати, що підходи сформовані Верховним Судом в Постановах від 31.01.18 по справі №43/83, від 26.06.2018 по справі №911/5039/14, від 18.12.2019 по справі № 522/1029/18 є застарілими і не можуть в подальшому застосовуватись.
Зауважу, що в Постанові від 30.01.19 по справі №755/10947/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.